|
Ось приклад нам: якийсь-то висуванець, що завдяки походженню злетів, – він вийшов із народу як обранець і повертатись дуже не хотів. Він говорив, що він слуга народу, що він – народу крайня плоть і кров, що глибшає до нього прямо зроду народна щира вдячність та любов. Від нього – не чекайте на зволення признатися, хоч з п’яної вини: «слугуючі народу» за найменням – це, в дійсності, правуючі пани... Усе це дуже просто перекласти, але «переклад» – слово не просте: перекладають прогріхи, почасти (відзнаки – перехоплюють, проте); у діжці огірки перекладають корінням, – задля хрусту й смакоти... А іноді – переклад заміняють переказом, – щоб сили зберегти. Тут – брехні переказують невгавні, що дехто мав з держави свій бариш, там – гроші переказують державні; в перекладі – ціна усьму гріш.
|