Вдавсь я в маму, – я двонога
особ троглодита,
я із віку кам’яного,
із палеоліту.

Тільки я вже – з розумом,
я – мислячий примат!
Так що, з віком бронзовим –
сливе запанібрат.

Наше плем’я – стерви в ньому! –
сміє крити влади, –
це в суспільстві первісному
визрівають вади

(згинеш, в них зав’язнувши,
бо наслідки цих вад –
найдалекосяжніші, –
на тищу літ назад!)

В капищі, за чуба взята,
гопала еліта, –
щоб уже нам збутися то-
го палеоліту;

ну а потім – в прилісі
наклюкались бурди,
геть пересварилися –
й попхали хто куди...

В ватажка з старійшинами –
аж по три печери
з самочками зніженими
первісної ери;

нидять у незлагоді
зачинені жінки,
а, між тим, на Заході –
відкриті бардаки!

Між одноплемінниками
бродять люди дивні
і збирають віниками
черепки та бивні.

Потім їх в утиль здають
і на прибуток п’ють,
а сім’ю – утискують,
бо – дикуни, мабуть...

Вже й жертвоприношеннями
стали зловживати, –
кревними відношеннями
нехтують, видати.

Ходиш – озираєшся,
немовби злодій-тать:
трохи зазіваєшся –
уже тебе їдять!

Дехто – в ражі бісовому –
загнуздав горбатих;
возять на горбі своєму
ті, що на зарплатах.

Горбані під сідлами
втішаються весь час:
про багатих з бідними –
це в «них», а не у нас!

Ржуть усі – й коняка в стайні –
з заклика еліти:
«Буде в нас бідняк останній –
середняк освіти!»

Від тієї грамоти
в ссавців буває сказ...
Подивились мамонти –
і вимерли ураз.

Набирай хоч пригорщами
діток, що в пилюці
крем’яними іграшками
бавляться-січуться.

Мала б ця «пісочниця»
дістати кропиви...
У майбутнє хочеться?
А спробуй доживи!

Шамани з пустель припхали,
прорікають драми:
давкотню за тельбухами,
черги за кістками.

І – ніяких «вольностей»:
поставлять всіх сторчма,
мовлять вирок голосно –
і вже тебе нема...

Зможеш відкараскатися –
видадуть штоф браги,
й маєш до нутра спектися
з вдячності й наснаги!

Ми тут втрьох вже випили –
й так гарно, далебі...
Благодать й канікули
у кам’яній добі.

...Ладен я грошви зректися
навіть на півлітру, –
поможіть лиш вибратися
із палеоліту!

Адже я вже – з розумом,
кебетливий примат,
так що, з віком бронзовим –
сливе запанібрат.
М.В.Шевченко2011