|
Я зрозумів – жить разом не змогли б ми, І що пішла – все правильно, клянусь, – Перед святами за поклон – спасибі, І за привіти також не серджусь. Даремно дбаєш, чоловіку ж видно, – Грошима геть не балує ніяк. Пробач, скажу – нам яблук не потрібно, А ось і куриво й горілка – то ніщак. Ти не пиши знов про берези й верби – Прошу Христом, не те я враз засну, – Бо тут ростуть такі, Марчіко, кедри, Що зовсім не сумую за сосну! Згадала ти про кінофільм «Дорога», Про тисячі людей, що біля кас, – Ти уяви – тут стільки ж, і до того Кіно буває навіть тут у нас. А так – все добре – он наглядач злиться, І я закінчую, – ну все, Марусь, бувай! Колишній чоловік, твій кровопивця. ...А знаєш, Маша, знаєш, – приїжджай!
|