|
Я вам, хлопці, на мізки не капаю, Але ось він – перегин і парадокс: Кової-то вибирають римським папою – Кової-то замикають у тісний бокс. Там всі місця – блатні розхапали і Прішіпілісь, сподіваючись на авось, – Тим часом у всій чесній Італії На папу кандидата не знайшлося. Шкода, на мене не вчасно накинули аркан, – Я б засмоктав стакан – і до Ватикану! Церковники хлебальнікі пороззявляли, Забарився маленько Ватикан, – Ми тут їм тата римського підкинули – З наших, з поляків, з слов’ян. Сиджу на нарах я, в Нарофомінске я. Коли б ти знала, життя моє гублячи, Що я б міг би вийти в папи римські, – А в мами взяти – природно, тебе! Шкода на мене не вчасно накинули аркан, – Я б засмоктав стакан – і до Ватикану! При владі, при грошах, при короні чи – Доля людей кидає як кошенят. Але як ми місце шаха прогавили! Нам цього нащадки не вибачать! Шах розписався в повному невмінні – Ось тут його візьми і заміни! Де взяти? У нас будь-другий у Туркменії – Аятолла і навіть Хомейні. Все життя моє в ворота б’ю рогами, як баран, – А мені б взяти Коран – і в Тегеран! В Америці, чи в Азії, в Європі чи – Той нездоровий, а цей раптом помре... Ось місце Голди Меїр ми прогавили, – А там – на чверть колишній наш народ. Моше Даян без ока був і раніше, Другий би вибити, вночі підловивши. І якщо ні до чого зараз в Ірані я, То я б міг поїхати в Тель-Авів. Все життя моє в ворота б’ю рогами, як баран, – А мені б взяти Коран – і в Тегеран! Пливуть у нас по Волзі чи, по Камі чи Таланти – все при шпазі, при плащі, – Руслан Халілов, мій сусід по камері, – Там Мао робити нічого взагалі! Слідкуйте за хворими та померлими – Піде вдова Онассіса, Жакі. Я буду милий і змів з мільярдерка – Лише дайте тільки волю, мужики!
|