|
Я стою – стою хребтом до строю. Тільки добровольці – крок вперед! Треба провести розвідку боєм, Для чого – та хто ж там розбере... Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... І ще ось цей тип Із друого батальону. Ми повзем, ромашки обнімаєм, А – ну ж, старшина, не відставай! Є на фронті два передніх края: Наш, і ось він – їх передній край. Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... І ще ось цей тип Із другого батальону. І дроти ми гризли без остраху: Ніч – темно. І не видно й за крок. А попереду бачу чужу каску, – Для того ж – захищати мозок. Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... Ой!... І ще ось цей тип Із другого батальону. Буде скоро «Надя з шоколадом» – В шість вони подавлять нас вогнем, – Добре, а нам цього і потрібно – З Богом, потихенечко почнем! Хто зі мною? З ким йти? Так, Борисов... Так, Леонов... Ей ти живий? Ей, тип Із другого батальону. Для себе кулю не залишаю, Дзот накритий, дот не помічений. А оцей тип, якого я не знаю, Веде себе добре – тямущий. З ким в другий раз іти? Де Борисов? Де Леонов?.. Правда, живий цей тип Із другого батальону. Я стою перед строєм спокійний, Й стою до нього уже лицем. Чимось, здається, нагороджений Та ще і названий молодцем. З ким в другий раз повзти? Де Борисов? Де Леонов? І хлопчина затих Із другого батальону...
|