|
Я був права рука коногона (це не те, що сільський коновал), – в шахтарів і зарплата законна, та ще й премії є щоквартал. А з такими грошима в кишені – не почнеш випивати натще... Тож я мав наречену в Ігрені й двох шалав у Донецьку іще. До Ігрені листи пишу зрання, а потому – шалави й спиртне; вечорами – одне катування, а всю ніч – мордування одне. Я дивлюся – здоров’я згасає, та й на шахті – щоранку скандал, і ніяких вже сил не стачає, та й тих премій, що мав щоквартал. Просто впину не знають шалави – і я вирішив твердо про них: поки зовсім не став я хирлявий – знайдуть хай собі інших дурних!.. І домігся свого результату, мені заздрить шахтарський загал: я один пропиваю зарплату, та і премію теж, – щоквартал!
|