|
Десь в околицях Пекіна Ходять-бродять хунвейбіни, Старовинні всі картини Длубають ті хунвейбіни. І не те щоб хунвейбіни Люблять статуї, картини – Замість статуй зрорбить урни «Революція культурна». Головне – те, що знаю відмінно я, Як вони вимовляються, Але вельми вже дуже безстиднеє На язик вмить до мене чіпляється: Хун-вей-біни... Ось придумав їм забаву Їхній вождь товариш Мао: Не ходіть ви, діти, в школу Сійте повсякчас крамолу! І не те щоб оці дітки Були зовсім малолітки, – Порубали ці розпусти Багатьох там, як капусту! Головне – те, що знаю відмінно я, Як вони вимовляються, Але вельми вже дуже безстиднеє На язик вмить до мене чіпляється, Прислухайтеся: хун-вей-біни... Посидять доволі трошки, Починають хуліганить – «Тихо», – думали ворожки Їхні Мао з Ляо Бянем, – Чим же ще вони затулять Світовую атмосферу: Ми дамо велику дулю СеШеа́ і еСеСеРу! Головне – те, що знаю відмінно я, Як вони вимовляються, Але вельми вже дуже безстиднеє На язик вмить до мене чіпляється, Хун-вей-біни...
|