|
Ось твій квиток, ось твій вагон. Усе найкраще лише тобі дано: Побачиш кольоровий сон – Тривікове і незакінчене кіно. Позаду все, уже взяли Усі відбитки, контрабанду не веземо. Стерильний, ніби ангел, ти, А другий клас – не вищий, та переживемо. Ось і збувається, що напророчено. Відходить потяг в небеса – у добру путь! Ах, як нам хочеться, як всім нам хочеться Не вмерти, а саме так – заснуть. Земний перон. У тугу не впадай І не кричи. Зойків наших він не чує. Один із нас сьогодні їде в рай, Зустріне Бога, якщо такий існує. Ти передай йому привіт, А забудеш раптом – переживемо. Залишилось нам мало літ, Пошустримо, час прийде – і ми помремо. Ось і збувається, що напророчено. Відходить потяг в небеса – у добру путь! Ах, як нам хочеться, як всім нам хочеться Не вмерти, а саме так – заснуть. Підуть, як ми – в ніщо без сну, – І сини й онуки онуків усіх віків. Господь, не дай нам ще війну, Бо житимуть нащадки в полі дурнів. Ось і збувається, що напророчено. Відходить потяг в небеса – у добру путь! Ах, як нам хочеться, як всім нам хочеться Не вмерти, а саме так – заснуть. Розбудить нас такий собі тип І подарує світу війни, біль та рак, Де здолано гонконгський грип. Чи порадієш ти готовому? Дурня знак... Тож – прощавай! Дзвенить дзвінок. У добру путь! Стережись всіляких бід! Якщо ж взаправду є там Бог – Ти нас згадай, і передай Йому привіт.
|