В Москву я вилітаю із Одеси
На кращому з повітряних коней.
Несусь не на пожежу я і не на прем’єру п’єси –
На жданий поспішаю ювілей.

Потрібно – де сьогодні ювіляр,
В «Останньому параді» де потреба.
В Парижі – Жан Габен і Жан Вілляр,
Там Ів Монтан, та нам туди не треба.

Я за квитками, певно ж, поскандалив,
Аеропорт поставив «на попа».
«Хто він?» – питають. Я шепнув, й квиток одразу дали:
Він постановник «Лазні» та «Клопа».

Потрібно – де «Женитьба Фігаро»,
В якій багато режисерських штучок.
Я міг би до «Мосради», як би хтів, пройти двором,
Та до лампади те, я, там де Плучек.

Сьогодні здача п’єси на «Таганці»,
І видно, чарівник Ви або маг –
Сьогодні дві прем’єри (значить в ВТО дві п’янки),
І ось тому такий переаншлаг.

Ведмедям в цирк дали знов привілей,
Естрада, з цирком конкурентна ще б би!
Також по телевізору хокей –
Там стогін, крики, та мені не треба.

Я прилетів – мене не пропускають.
Злякався навіть – думаю: біда!
Ви знаєте, буває, і прем’єри не пускають,
Та ювілеїв слава – от то да.

Ваш шанувальник, ваш завжди актор
Низький уклін Вам шлю за Вашу творчу ліру,
За Ваш ніяк нев’янучий гумор,
І вашу довголітнюю сатиру.
Володимир Туленко2019