|
Це море Сльозовське простерлося скрізь, і слізно-морську вже приймаю я ванну. Із хвиль власноочно наплаканих сліз – привіт Сльозовитому шлю океану! Спантеличишся враз поневолі: це від сліз тут такий солевміст! А я чула колись (мабуть, в школі): то якийсь Посейдень збожеволів – й сипле жменьки кухонної солі, і тому він і зветься – соліст...
|