Себе сховавши від своїх фанатів,
В одному із Сполучених їх Штатів,
В чужинських нетрях, так обридлих всім,
Жив-був, відомий більше, ніж Іуда,
Жива легенда, родом з Гуллівуду,
Артист Джеймс Бонд, шпигун, агент 07.

Був цей ось красень гарний,
Їх «зірка», як казать,
Настільки популярний,
що страшно й передать.

В автівці, чи на вело
Він майже напівбог.
Відомий всім Марчелло
У порівнянні – лох!

На заміській своїй шикарній віллі
Ховався, щоб його не підловили,
І помирав з нудьги і від туги.
А то, бувало, десь біля квартири,
Накинуться – і рвуть на сувеніри
Штани останні, чи то піджаки.

Ось так і жив, як у клітці.
Ну, а в кіно – потів,
Суперників розвідник
Дурив, як сам хотів:

В чиїйсь походить шкурі,
в сервізі полежить,
А то на абажурі
Із кимось переспить.

І ось артиста цього, Джеймса Бонда,
Товариші із Госафільмофонду
В картину спільну дуже чемно звуть.
Щоб громадяни зовсім не впізнавали,
У ковдру того Джеймса Бонда вбрали,
Мовляв, що на шматки усе ж порвуть.

Самі судіть, панове:
На проводах в «ЮСА»
Всі хіпі гонорові
геть збрили волоса,

Зірвали з нього светра,
Годинник згризли вмить,
І розтягнули плити,
Дозволивши злетіть!

І ось в Москві уже він сходить з трапу,
Дав носієві доляра на лапу,
Й ховає особистість на ходу.
На «газику» хтось шурхнув до агента.
Він – кінострічку замість документу, –
Мовляв, свої, що «How do you do?»

Годин на п’ять колона
Стоть сама в собі, –
Чекає чемпіона
З спортивної стрільби.

Поцілив в те, що було,
Він пострілом з руки,
Ось з розуму й вильнули
Баби та мужики.

Щасливий, що його не розпізнали
Він ковдру зняв лише в «Націоналі».
Та до лампади був його акцент,
Його там голодранцем обізвали,
Бо в ковдрі іноземність заховали,
І заявлявили – він, мовляв, агент.

Швейцар – ні кроку з місця...
Відкрився зразу ж Бонд:
«07 я». – «Вам міжмісто?
Беріть тоді талон».

Зібралась в роті піна
І гіркотить слина,
То й в позі супермена
Він сів біля вікна.

Та тут вже кіношістки прилетіли,
Зам’яли все, питання всі закрили,
І розміняли фунти на рублі...
Технчка бубоніла: «Ото ж лихо,
Подумаєш, агентішко велике!
У нас в дев’ятому є принц із Сомалі».
Володимир Туленко2019