|
Полководець й мирний обиватель – Всі, хто прагнуть жити між людей, Непримітну шию винні мати, Підборіддя до самих грудей. На короткій непримітній шиї Голова в безпеці від петлі. Не накинуть мотуз, як на Гію. Хата с краю, ніс у тютюні. А вони, вистромлюючись, тягнуть Шиї, щоб побачити краї Обрію, бо вірять у звитягу Над закостенілістю в житті. Вже засяяв вогник у віддалі – Ось навшпиньки витягнувся ти. Й став мішенню для брудної швалі, Здобиччю для сірої юрби. «Правило ти поважати маєш: В панцир вліз – й живи межи людей, І якщо ти шию не сховаєш – Геть макітру!» – так сказав сенсей.
|