|
Перед тим, як в закордони Ти майнеш, то вчиш закони – Але це ще не біда, – Бо у складі делегацій З вами їде фацет штатний – Просто набрида. А за місяць подорожній Інструктаж проходить кожен – Як проводити там дні: Щоб чим менше зловорожих, Навіть просто перехожих Аби – ні-ні-ні! ...У Парижі фацет штатний Познайомився так знатно: «Я сусід ваш – Никодим. Додаткові вів заняття, Із Бобруйська мама й тато, З вами їхав я сюди». Довести щоб непричетність, Зберігав свою секретність, Помагав нам зусебіч: Він тепер по роду служби Цінував зі мною дружбу Просто день і ніч. На екскурсію по Риму Я пішов – без Никодиму: Він всю ніч писав – заснув, – Та дізнався, фацет штатний Був колись боксером знатним – І – не ризикнув. На сніданки і обіди Він за мною всюди слідом, – Мов не має інших справ. Зазирнув якось я швидко В записник його, хоч гидко – Ледве дочитав! Він писав – таке от стерво! – Що в Парижі наче меру Я грозив, що нападу, До жінок, мовляв, прихильний І піддатись впливу схильний Ніби Заходу... Та цей фацет у безумстві Запідозрить і в шпигунстві!.. Ви прикиньте – що тоді? Не побачу я до скону Колізеї й пантеони – Аж до холодів!
|