|
Не писати повістей, романів, Не читать фантастику в кутку, – Я лежу в палаті наркоманів, – Що на голку сяду – у страху. Бойові хтось залічував рани, Хтось тили забезпечив собі ж... Ех ви хлопці мої широмани, Позлізайте із голки скоріш! В душу мою сумніви запали, Голову питаннями свердлять, – Я лежу в палаті, де ковтали, Нюхали, кололи все підряд. Хтось отам проколов свою душу, Хтось залишився сам серед стін... Гей ви хлопці, кидайте «морфушу» – Переходьте на апоморфін! Незнайомий шизофренік поряд – Потай няня в нім любов знайшла – Як не буде грошей, – він говорить – Перейду на краплі Зіміна. Хтось отам проколов свою совість, Хтось у серце вкурив анашу... Ех ви хлопці, про вас треба повість, Шкода, я повістей не пишу.
|