|
Ми грабували всі одну й ту саму хату, В одну і ту саму проникли щілину, – Ми з ними стрілися, як три молочних брата, Що і не бачилися в сиву давнину. За хліб і воду, та й за свободу – Подяка нашому радянському народу! За ночі в тюрмах, і допит в МУРі – Міській спасибі дорогій прокуратурі! Нас разом переслали в порт Находку, Мене відпустять завтра, так, як пустять багатьох, – Ми з ними зустрілися, як «три рублі на водку», І розійшлись, як та горілка враз на трьох. За хліб і воду, та й за свободу – Подяка нашому радянському народу! За ночі в тюрмах, і допит в МУРі – Міській спасибі дорогій прокуратурі! Який прекрасний світ, що вам сказать!? – Мене учора зачитали у наказі: Звільнть раніше, скинуть років п’ять, – І підпис: «Ворошилов, Георгадзе». За хліб і воду, та й за свободу – Подяка нашому радянському народу! За ночі в тюрмах, і допит в МУРі – Міській спасибі дорогій прокуратурі! Так це ж все – математика богів: Бо на дванадцять мене засудили, – З життя враз вкрали рівно сім років, І ось п’ятьма тепер нагородили! За хліб і воду, та й за природу – Подяка нашому радянському народу! За ночі в тюрмах, і допит в МУРі – Міській спасибі дорогій прокуратурі!
|