|
Бува, нам радісно, бува, обсядуть думи, До того ж, як зробити вибір трудно, Ми дерев’яні вибираємо костюми, Люди! Люди! Будуть пропонувать – щоб не прогадати. – Ах! – скажуть, – життя так знаєте ви слабо! Його лише вам треба починати... – Ну, а потім скажуть: або – або. Будуть пляжі, турне і вернісажі, І пароплави, в яких набиті трюми, Екіпажі, біга, вечори і вояжі, Або лише – дерев’яні костюми. Буде їм радісно, або обсядуть думи, І ролі злих паяців, добрих суддів, Та дерев’яні їм дадуть костюми, Людям – люди! Нас навіть ввічливо запросять закурити. – Ах! Ви ще не курили «Мальборо»? Та ви ж іще не починали жити... – І запропонують знову: або – або. Дим сигарети сприймемо охоче. Одна затяжка – веселіші думи. Курити хочу, ох, як курити хочу! Та дерев’яні обрати маємо костюми. І будуть ввічливі, ласкаві, хитроокі – Життя щасливе подадуть на блюді. Та ми відмовимось. І б’ють вони жорстоко, Люди! Люди!
|