Живу я в кращому з світів – І нащо хижа та мені?! Земля – то ліжко, небо – дах, Ліси – то стіни, рів – труна, Мурахи по спині! Та добре мені! В країні добре жить мені, У рові, на самому дні – В приємнім спокої. Проміння палить – геть дрова – Хто хоче – хай зайде! Та от шкода – не ладять дах, А в кращому з світів, бува, Деінде дощ іде. Та добре мені! Не віриш як – зайди, Сідай і не гуди, – Дивись, не розбуди! І все чудово те мені – Хвалю богів щодня! Ще дірка є на ремені, Я б міг скакати на коні – Та от нема коня! Та добре мені! Струни мої дзвінкі, Всі біди – то дурне, Співаю в ряд три дні – Послухайте мене!
|