|
Лише година на артобстріл і не більше – Лише година піхотинцям передишки, Година лиш для справ найголовніших: Кому до ордена, ну а кому до «вишки». За цю годину не вкладаються рядки – Молись богам війни – артилеристам! Бо ми ж не просто так – ми штрафники, – Це не про нас: «...вважайте комуністом». Перед атакою – горілку, – ну й мура! Своє ми встигли випити в «гражданку», Тому і не горланимо «ура!» – А граємо з кістлявою в мовчанку. У штрафників один закон, один кінець: Штрикай, рубай фашистського бродягу, Якщо не приймеш в груди ти свинець – Медаль на груди вхопиш за відвагу. Багнетом бий, а краще бий під дих – Надійніше воно, та й так тихіше, – Якщо ж, рванино, ще залишишся живою – То від срібляника гуляй і вище! Вважає ворог, що морально ми раби. За ним ліси, мости, містечок гони. Ви ліпше ліс рубайте на гроби – Штрафні протистоять вам батальйони! Ось шість нуль-нуль – час обстрілу настав, – Ну, бог війни, давай без передишки! Всього година до найголовніших справ: Кому – до ордена, а більшості – до «вишки».
|