|
Всього годину нам дають на артнавал. Година – для піхоти передишка. Всього година для надважливих справ: Кому – до ордена, а кому – до «вишки». За цю годину слів не пишемо рядки. Молись богам війни – артилеристам! Ми – не піхота просто, ми – штрафники, Й не пишемо: «Вважайте комуністом». Перед атакою сто грам? Яка мура! Своє ми випили іще в гражданку. Й тому ми не горлаємо «Ура!», Зі смертю завжди бавимось в мовчанку. У штрафників один закон, один кінець – Стріляй-коли німецького бродягу! І як не зловиш в груди ти свинець, Медаль піймаєш, може, – «За відвагу». Ти бий багнетом та прикладом бий – Воно надійніше, щоб німця знищить. Якщо ж, бува, залишишся живий, Гуляй, голото, від рубля і вище! Вважає ворог, що ми – моральні трупи. Він спалює ліси, міста й райони. Ви краще ліс беріть собі на труни – Ідуть штрафні в атаку батальйони. Ось шість нуль-нуль, приходить – артнавал. Ну, бог війни! Давай – без передишки! Всього година для надважливих справ: Кому – до ордена, а більшості – до «вишки».
|