|
Я біжу, біжу – топчу цю жужільну доріжку: ні попоїсти досхочу, ні відпочити в ліжку. Я, може, випити б волів, чи почитати книжку, – та де: товчу, як гурт волів, цю жужільну доріжку! А Семенко (Кременчуг) обійшов мене на круг, а учора головбух промовляв: «Семенко – друг! Наш партнер цей Кременчуг!» Друг Семенко наддає, – аж миготять сандалі, і друге дихання моє – потрібніше чимдалі. Кажуть, з’явиться само, там – третє, і так далі... Ми Кременчуг доженемо в четвертому кварталі! А Семенко – от биндюг! – обійшов на другий круг. А учора всі навкруг говорили: «Це ж – друг! В нього є спортивний дух!» Міжрайонний марафон – це біг не по болотах. Йому – що жужіль, що бетон, зрізає на зворотах. А ти от спробуй – ту ріллю, за тачкою, в чоботях, – і я тебе перероблю на польових роботах! А Семенко (Кременчуг) обійшов на третій круг. От вам і партнер, і друг! Запряжіть його у плуг, – хай зоре усе навкруг.
|