|
А ми живем в мертвотній пустоті, – Попробуй, натисни – і гній шугає... Виттям мертвотний страх ми заглушаєм, І вічно перші ми, і ті, що у хвості. І капищам поганським поклоніння, Прославлене батьками для дітей, Печать поставило на наше покоління, Лишило розуму, і пам’яті, й очей. І запах крові натовп веселить...
|