|
Ми живемо в мертвущій пустоті, Лише натисни – так і бризне гноєм, І страх мертвенний заглушили грою – І ті, що першими, і люди, що в хвості. Щодня таке офірне, голосне хваління, Той спів батьків у душах досі ще пече, Печать поставили на наше покоління – І ми без розуму, без пам’яті й очей.
|