|
Пів години й атака, Скоро знову – під танки, Знову слухать розривів концерт, – А бійцю молодому Передали із дому Невеликий голубий трикутній конверт. І неначе не тут ти Як нареченої почерк, Або пишуть батько й мати, – Але трапилось інше – Даремно перед боєм Поспішили солдату лист передати. Там з початку стояло: «Втомилась ждати. Вибач, що мовчала...» І все, весь листок. Тільки знизу приписка: «Відїзжаю не близько, Ти спокійно воюй і прости, якщо що.» Разом з першим розривом Хлопець крикнув журливо: «Поштаре, що мені ти приніс? За хвилину до смерті У трикутнім конверті Поранення кульове знов я ухопив.» Він піднявся з траншеї З автоматом на шиї, Берегтись від осколків не став. І в бою під Москвою Він з землею святою Обнявсь. Вітер обривки листа розкидав.
|