|
Півгодини всього до атаки. Знову треба кидатись під танки. Знову вибухів чути концерт. А бійцю молодому Передали із дому Невеликий трикутний конверт. І здається, що вдома, не тут ти, Якщо то – нареченої лист, Або пишуть – то батько і мати... Але трапилось інше, Перед боєм не варто спішити Лист такий передати солдату. Там стояло спочатку: «Вибачай, що мовчала! Обірвався терпець...» Сказано все. Тільки знизу приписка: «Моя доля знайшлася неблизько, Ти спокійно воюй і пробач за усе!» Разом з вибухом першим Хлопець голосом мертвим Листоноші спасибі сказав: «За хвилину до смерті Я із цього конверта Кулю в серце дістав!» Став живою мішенню, З автоматом на шиї В бій пішов як у петлю. Мовчазний і без сліз. Обійняв свою землю, А лист порваний – вітер розніс.
|