|
Підемо під воду в нейтральній воді. Ми можем роками плювать на погоду, А якщо накриють – локатори взвиють, Що ми у біді. Врятуйте наші душі! Ми марим від задухи. Врятуйте наші душі! Спішіть до нас! Почуйте нас на суші – Наш SOS усе глухіше. І жах вже ріже душі Щонавпіл нам... І рвуться аорти, та вгору – померти! І справа по борту, і зліва по борту, І прямо по курсу, завадить проходу – Рогата ця смерть. Врятуйте наші душі! Ми марим від задухи. Врятуйте наші душі! Спішіть до нас! Почуйте нас на суші – Наш SOS усе глухіше. І жах вже ріже душі Щонавпіл нам... А тут ми на волі – човен-кумир! Безглуздо спливати у мінному полі! – А ну, без істерик! Ми вріжемось в берег! – Сказав командир. Врятуйте наші душі! Ми марим від задухи. Врятуйте наші душі! Спішіть до нас! Почуйте нас на суші – Наш SOS усе глухіше. І жах вже ріже душі Щонавпіл нам... Спливемо на світанку – такий наказ. Кінець у розквіті – найкраще вдосвіта. Наш курс непомітний. Нам нічим... Нам нічим!.. Та згадуйте нас! Врятуйте наші душі! Ми марим від задухи. Врятуйте наші душі! Спішіть до нас! Почуйте нас на суші – Наш SOS усе глухіше. І жах вже ріже душі Щонавпіл нам... Піднялись ми наверх, на виході – хрест! Нам – повний на верфі! Натягнуті нерви, Кінець усім смуткам, кінцям та началам – Рвемось до причалів замість торпед! Врятуйте наші душі! Ми марим від задухи. Врятуйте наші душі! Спішіть до нас! Почуйте нас на суші – Наш SOS усе глухіше. І жах вже ріже душі Щонавпіл нам...
|