|
Їх вісім – нас двоє, – цей розклад для бою Не наш, та ми будемо в грі! Сергію, тримайсь! Нам не світить з тобою, Втім, є ще у нас козирі. Небесний квадрат я оцей не покину – Для чисел невдалий є час: Сьогодні мені захищає друг спину, І зрівняно шанси у нас. На хвіст вийшов «мессер», та от задимило, Натужно завили гвинти, – Їм навіть не треба хрестів на могили – Бо є вже на крилах хрести! Я – «Перший», я – «Перший», – вони під тобою! Я їм навперейми злетів! Збий полум’я, в хмари піди – я прикрою! В бою не буває бо див. Сергію, гориш! Сподівайсь, чоловіче, Тепер на надійність строп! Ні, пізно – й мене в бійку «мессер» он кличе, – Прости, я прийму його в лоб!.. Хай бій цей закінчений буде не нами, – Та, хмари здмухнувши й дим, Злетять наші душі двома літаками, – Не можна бо нарізно їм. Архангел нам скаже: «В раю – ані грюку!» Та тільки-но брама – цок, – Попросимо Бога: «Впишіть нас із другом В який-небудь янгольський полк!» І я попрошу Бога, Духа та Сина, – Щоб виконав волю мою: Хай друг захищає мені вічно спину, В останньому наче бою! Ще й з крилами стріл встигнемо попрохати, – Потрібний тут янгол-ас, – А якщо винищувачів в них багато – Хай пишуть в сторожу і нас. Адже стерегти – це почесна є дія, – Везіння нести на крилі Таким, як були за життя ми з Сергієм В повітрі і там, на землі.
|