Їх вісім – нас двоє. Розклад перед боєм
Не наш, але будемо грати!
Серьожо! Тримайсь, нам не світить з тобою,
Та козирі будем рівняти.

Небесний квадрат я сьогодні не кину.
А цифри, як перші аванси, –
Сьогодні мій друг захищатиме спину,
А отже, однакові шанси.

У хвіст мені «мессер» зайшов і задимів,
Надсадно завили гвинти.
Даремно шукають могильних хрестів,
В нагоді – на крилах хрести!

– Я «Перший», я – «Перший», – вони під тобою,
Я їм навперейми вийду.
Збий полум’я в хмарах! Закрию собою...
В бою не бувати диву!

Сергій! Ти палаєш! Чекай на медсестер
Та силу надійну ще строп!
Запізно! Назустріч мені вийшов «мессер».
Прощай! Я прийму його в лоб.

Я знаю, що інші зрівняють рахунки,
Одна у нас всіх подорожна.
Злетять наші душі, мов дві половинки, –
Бо їм поодинці не можна.

Архангел нам скаже: «В раю буде туго!»
Та тільки ворота – цмок!
Я Бога попрошу: «Впишіть мене з другом
У будь-який ангельський полк!»

Проситиму Бога, і Духа, і Сина,
Щоб виконав волю мою:
Хай завжди захистить мій друг мою спину,
Як в тому останнім бою.

Ми крила та стріли попросим у Бога,
Бо ангел потрібен їм – ас,
Якщо літаків у Вас більше, до того ж,
Візьміть в охорону і нас.

Життя зберігати ми також умієм,
Та вдачу нести на крилі
Таким, як живими ми були з Сергієм
В повітрі й на нашій Землі.
Микола Попов2009