|
Який був бал! Запал рухів, звуків і нервів, Серця стукали у ритмі три замість двух. До того ж, дами вибирали кавалерів На традиційний білий вальс і всім захвачувало дух. Ти сам танцюєш, хоч і з горем пополам, Давно вирішив запросить її одну, – Але треба й час знаходити і ділам – Допомогти спішить, збиратись на війну. І ось, все ближче, все реальніше поряд Вона, до якої підійти намагався, Сама йде, щоб запросить тебе на вальс, І кров твоя стукає у ритьмі вальса. Ти зовні спокійний між шумного балу, Але тінь за тобою тебе видавала, Металась, ламалась, тремтіла вона в тьмянім вогні свічей. Ніжно тримаючи й швидко кружля, Ти міг би провести її по лезвію ножа, – Не стій же склавши руки ти, сам не свій і нічий! Якщо співать без душі – вилітає з вуст білий звук. Якщо строки ритмічні без рими, тоді говорять: білий вірш. Якщо кольори райдуги скласти в один – буде світ, білий світ Якщо в світі вальси зільються в один – буде вальс, білий вальс. Був білий вальс – кінець сумнівам маловірів, Закінчення юних слів, забав і утіх, – Сьогодні дами вибирали кавалерів Не через те, не через те, що мало сміливості в них. Зведені у хвилини балу в звання дам, Кружляє голови нам вальс, як в старину, Партнерам скоро відлучатись по ділам – Допомогти спішить, збиратись на війну. Білішим снігу білий вальс, кружляй, кружляй, Щоб хуртовина не кінчалась. Вона прийшла, щоб запросить тебе – співай! І ти був біліший від стін, білий, немов вальс. Ти зовні спокійний між шумного балу, Але тінь за тобою тебе видавала, Металась, ламалась, тремтіла вона в тьмянім вогні свічей. Ніжно тримаючи й швидко кружля, Ти міг би провести її по лезвію ножа, – Не стій же ти склавши руки, сам не свій і нічий! Якщо співать без душі – вилітає з вуст білий звук. Якщо строки ритмічні без рими, тоді говорять: білий вірш. Якщо кольори райдуги скласти в один – буде світ, білий світ Якщо в світі вальси зільються в один – буде вальс, білий вальс. Де був бал: в ліцеї, в Будинку офіцерів, В залі Палацу, в школі – як тобі везло. В Росії дами вибирали кавалерів У всі віка на білий вальс, і було все білим біло. Погляд опустивши, недивлячись по бокам, Через відчай, мовчання і тишу нічну Поспішали жінки на допомогу нам, Їх бальний зал величиною в країну. Куди б не кидало тебе, де б не зникав, Згадай про цей білий зал і посміхнися. Вік будуть чекати тебе з моря й небес І запросять на білий вальс, коли вернешся. Ти зовні спокійний між шумного балу, Але тінь за тобою тебе видавала, Металась, ламалась, тремтіла вона в тьмянім вогні свічей. Ніжно тримаючи й швидко кружля, Ти міг би провести її по лезвію ножа, – Не стій же ти склавши руки, сам не свій і нічий! Якщо співать без душі – вилітає з вуст білий звук. Якщо строки ритмічні без рими, тоді говорять: білий вірш. Якщо кольори райдуги скласти в один – буде світ, білий світ Якщо в світі вальси зільються в один – буде вальс, білий вальс.
|