Мій строк не меншав ніби, а зростав...
Тепер за втечу додано недолі...
Будь ласка, напишіть мені листа,
як, хлопці, справи там у вас на волі.

Що ви п’єте? У нас ніхто не п’є.
У нас тут сніги, – холодно й волого...
Будь ласка, напишіть про все, що є,
бо тут не відбувається нічого.

Мені тут ваша мріється весна,
і ваші пики стали ще миліші.
Як там Надійка? З ким тепер вона?
Якщо сама – хай теж тоді напише.

Мій всесвіт зараз – прикрощі та лють.
Ваш лист в моєму пеклі – світла казка.
Мені його, мабуть, не віддадуть,
та все ж – ви напишіть мені, будь ласка.
Олена Побийголод2009