|
Якщо десь в чужині неспокійно вночі Ти спіткнувся і ходиш по краю, Не ховайсь, не мовчи, а до мене кричи – Я твій голос почую, пізнаю. Може куля в тобі – ти на полі лежиш, Почекай – мої ноги утоми не чують. Ми вернемось туди, де повітря і трави лікують, Лише ти – не помри, лише кров збережи! Якщо ж кінь під тобою – долети, доскачи, – Кінь дорогу віднайде, буланий, У той край, де живі витікають ключі, Вони зцілять усі твої рани. Де ж ти є? – у полоні, де інші світи, Роздоріжжя, розвилки – від вибору тоскно? Може ти заблукав у казкових трьох соснах І не можеш дорогу додому знайти? Тут прозорі такі з-під снігів ручаї – Красота тут така, без омани. Тут і квіти, й дерева, й кущі нічиї, Як захочемо – нашими стануть. Якщо важко іти, по коліно в грязі, По камінню, босоніж у водах холодних, Постарілий, неголений, рудобородий, Будь-який – доберись, добреди, доповзи!
|