|
Я у місті обходив крамниці – і заморивсь й на бульварі дрімав; через це опинившись в міліції, там побачив її – і пропав. Я не знаю, про що клопоталася, може бути, по паспорт прийшла... Тільки ноги мої підгиналися, – отака вона гарна була! До такої красуні величної як підійдеш? – Я ж простий селюк... Запросив я її до шашличної (мій племінник у них кухарчук). Ну, а їй перехожі всміхалися, залізничник підморгував їй, обганяючі – ще й озиралися, – хоч бери та всі пики їм бий!.. Я її годував чебуреками, замовляв кращі страви м’ясні. Нам шампанське приносили глеками, і співав їй журливі пісні... Я чманів від любовного голоду, і сказав їй під каву-глясе: «Ти – любов моя з першого погляду! Задля тебе – готовий на все!» І коли перейшли ми до чайної, проказала: «Я теж вас люблю, і з розцінки своєї звичайної я вам знижечку навіть зроблю». І тоді закричав я від здогаду, – розторопав, з якого це зла ця любов моя з першого погляду у міліції вчора була...
|