|
Гулі-гулі-гуленьки, Дівоньки-дівуленьки! Ви на пам’ять нам залиште В серці загогуленьки. Маю я сердитий вид – Бо за тебе вшкварений. Я не з фронту інвалід – Я – любов’ю вдарений. Вийдіть вже до Ванічки, Манічки-матабоньки! Не стоїть, як бабці кволі – Божії кульбабоньки! Милий мій є каменяр, Сильний та ласкавий він, – З Англії привіз нам в дар Ліфчик пінопластовий. Тута мода відстає. Ось у нас в Австралії, Дуже в моді в оцей рік В три обхвати талії. Вже не знаю я, як тут, В Данії ж зазначено: Дівок в загси поведуть З другого побачення. Я не знаю, як у вас, А у нас у Франції Живуть з десятьма одраз, Ще й без реєстрації. Ой, табань, табань, табань, А то в берег вріжемося! Не вставай в таку ти рань – Давай ще поніжимся! Як без вушка голочка, Оля, Ольга, милочка, Принеси ж бо інваліду Стільки да півстілечки! На шляху, де звір чатує, Молодицю сватав дід. Спершу думали, жартує, – Та побралися в обід. Милий випив якось раз Спирт з кутків віддалених, Ось тому і почалась В світі криза паливна! Ти не вий, не вий, не вий: Ми ж бо в кризі нафтовій, Треба більш остерігатись, Що зануримсь в спиртовій! Гляну я, сім’я всі ми, Наче сир з вареників, – Один одному куми Навіть, вже й хрещеники.
|