|
Чи то – в хату й заспівать, Просто так, з морозу, Чи то мертвим мені стать Від туберкульозу. Чи стогнать, та все без слів, А може – під гітару?.. Краще – в сани рисаків І скоріш до «Яру»! От то так! – все не всмак, Туз хрестовий – тей ще знак! Щастя вкрасти б п’ятак, Чи отримать затак Знак... Назавжди в нікуди – Вічне поривання. Чи жбан з неба води, Чи – розлив весняний... Пісня ця знов без кінця, А може – без ідеї... Справлю грубку в сінцях Або просто сію. Там де злет – парапет, Стоп-сигнал нам, як багнет... Недоспіваний куплет, Недодаренний букет... Сюжет! На зло всім, назовсім, З зіркою у лапах, Без реклами й емблем, В чунях косолапих, – Не догнав би хто б не був, Не відчув би запах... Відпочіть, ковток вдихнуть З зіркою у лапах. Вона є, чи не є – Все ніщо, не моє – Невеселе житіє. Доля щастіє дає Й б’є...
|