|
Марині
Як заможний, наче цар морський, Тільки-но гукни мені: «Ловись!» – Світ підводний і надводний свій Вихлюпну, не сумніваючись! Лиш для неї – дім із кришталю. Наче пес, сидів би на ціпку. Ви джерела срібні, що люблю, Золотії мої розсипи! Бідним буду, як вряди-годи, А в кишені вітровій свистить, Ти ж поможеш мені, Господи! Не даси життя на «ні» звести... Лиш для неї – дім із кришталю. Наче пес, сидів би на ціпку. Ви джерела срібні, що люблю, Золотії мої розсипи! Жодна інша ні за яких умов На ікону буть не схожая. Я милуюся тобою, немов Рафаелевою Мадонною! Лиш для неї – дім із кришталю. Наче пес, сидів би на ціпку. Ви джерела срібні, що люблю, Золотії мої розсипи!
|