|
Страшенно сумую, я просто без сил, А думки приходять – і ваблять шалено, – Щоб хтось і кудись би мене запросив І там я побачила щось отакенне!.. А що статись повинно – не знаю, Бо всі радять мені, що робить: «Почитай», – я сідаю й читаю, «Ти пограй», – от я й з кішкою граю, – Все одно я сумую й страждаю! Сер! З собою Алісу візьміть! Мені б так би хотілось, хотілось мені Коли б то як-небудь би вийти із дому – І буть одночасно вгорі, й в глибині, Всередині й ззовні, – де все невідоме!.. А що статись повинно – не знаю, Бо всі радять мені, що робить: «Почитай», – от я з кішкою граю, «Ти пограй», – я сідаю й читаю, – Все одно я сумую й страждаю! Сер! З собою Алісу візьміть! Хай зчиниться в хаті в нас переполох, І кара загрожує – згодна я, певно – Я очі закрила, рахую до трьох... Що буде, що буде! Готуюся ревно! А що статись повинно – не знаю, В спеку важко щось путнє зробить: «Почитай», – от я й кішці читаю, «Ти пограй», – то я з книгами граю, – Все одно ж бо страждаю сама я! Сер! З собою Алісу візьміть!
|