І знизу лід, і зверху – б’юсь у клітці: Пробити верх чи пробурити низ? Авжеж, нагору з вірою у серці! А там – до справ в очікуванні віз. Лід наді мною – надломись і трісни! Кидає в піт, неначе від сохи. Я повернусь, мов кораблі із пісні, Згадавши всі написані рядки. Мені лиш сорок з гаком, не століття. Живий – тобі і Господу хвала. Я до Христа – з пісенним розмаїттям, Хай буде мені проща, не хула.
|