І знизу лід, і зверху – я десь поміж, –
Пробити верх чи проштрихнути низ?
Ачей же, випливти у світ – босоніж,
А там – до справ, в очікуванні віз.

Лід наді мною, надломись і трісни!
Я пропотів, неначе хлібороб.
До тебе встиг, мов кораблі із пісні,
Згадав найперші з поетичних спроб.

Іще не п’ятдесят – лиш сорок з лишком, –
Мене рятує ангел-херувим.
Я все життя співав перед Всевишнім,
Я маю з чим предстати перед ним.
Олександр Гордон2018