|
Лід знизу і згори, – куди податися? Угору бить чи пробуравить вниз? Може, спливти й надію не втрачати, А там – за справи у чеканні віз. Лід наді мною – надломись та трісни! Я весь в поту, мов плугатар на пашні. Я повернусь, як корабель із пісні, І тобі згадаю старі вірші. Мені нема піввіку – сорок з лишком. Я жив тобою й бережений Богом. Явлю пісні свої перед Всевишнім, Для виправдання є у мене змога.
|