|
І знизу лід, і зверху – у біді я: Пробити верх, просвердлити чи низ? Спливти, звичайно, зберегти надію! А там – за вірш в очікуванні віз. Лід наді мною – надломися й трісни! Я у поту, хоч я не від сохи. Прийду до тебе кораблями з пісні, Все пам’ятаючи, й старі рядки. Мені не півстоліття – сорок з лишнім, – Живий тобою я і Господом своїм. Є заспівати що перед Всевишнім, Й чим звітувати буде перед Ним.
|