|
В ресторані по стінах висять тут і там «Три ведмеді» та «Витязь» із казки, – За столом наодинці сидить капітан. «Ви дозволите?» – «Падай, будь ласка!» «Ти закуриш?» – «Пробач, я “Казбек” не палю». «Добре, випий! Ви посуд давайте...» «Принесуть – от тоді». – «Пий вже, Богом молю! Будь здоровий!» – «Я буду. Ви знайте!» «Ну, так що? – осивілий спитав капітан, П’єш горілку ти смачно, юначе, Чи ти бачив колись кулемет або танк? Чи ходив ти в атаку, тим паче? В сорок третьому був я лише старшина, І таке ж за спиною моєю!.. Так багато всього за спиною, овва! Щоб ти жив без біди отієї». Він сварився і пив, і про батька спитав, Він волав на весь світ привселюдно: «Я життя ледь за тебе усе не віддав, Ти ж своє так марнуєш паскудно! От гвинтівку б тобі, щоби бою нюхнув?! Ти ж горілку тут жлуктиш зі мною!» – Я в окопі під Курськом із ним уже був, Коли був капітан старшиною. Він все більше п’янів. І я теж – куди там, Я розмову закінчив, – мій сором: Я образив його, бо сказав: «Капітан! Ти ніколи не станеш майором».
|