|
Не впадай до нудьги, чи в запал ти, Навіть у любій, невинній грі. Від гравців приховай свої карти І до часу тримай козирі. Приглуши несподівані звуки І в очах прочитай всі слова; На столі хай тримаються руки, Щоб не вискочив туз з рукава. Не бахвалься часом баришами, – Їх припиниться раптом потік, Як у Пушкіна в «Піковій дамі» Ти залишишся з дамою пік. Якщо ж долі – ти не до вподоби, – Карти скинь, зупинися на цьому. Крикни всім: – Гра скінчилася, пройди! – І піди, байдужий усьому.
|