Рвусь із сил, аж тріщать сухожилля,
Та сьогодні, як тої пори:
Обложили мене, обложили,
Гонять весело на номери!

З-за ялин клопочуть двостволки –
Там мисливці прикриті тінню, –
На снігу вже підстрелено вовка,
Котрий став живою мішенню.

Йде полювання на вовків, йде полювання, –
На хижаків: щенят й досвідчених самців!
Людські й собачі лайки до блювання,
Кров на снігу, криваві плями прапорців.

Не на рівних-бо грають з вовками
Єгери – і ні круть і ні верть, –
Волю в рамки із прапорцями,
Б’ють упевнено, так, щоб на смерть.

Не може вовк усупереч традицій, –
Либонь, в дитинстві ми, сліпі ссавці, –
Вовчата, що смоктали цицю у вовчиці,
Всмоктали те, що зась за прапорці!

Йде полювання на вовків, йде полювання, –
На хижаків: щенят й досвідчених самців!
Людські й собачі лайки до блювання,
Кров на снігу, криваві плями прапорців.

Ноги спритні, всьому навчимося.
Ти, вожаче, скажи хоч одному,
Чом на постріл слухняно мчимося
І не пробуєм – повз заборону?

Доля вовка давно передбачена.
Вже й кінчається нитка життя –
Той, для кого я був призначений,
Усміхнувся – й націлив ствола.

Йде полювання на вовків, йде полювання, –
На хижаків: щенят й досвідчених самців!
Людські й собачі лайки до блювання,
Кров на снігу, криваві плями прапорців.

Непокора святіша за зраду –
Жить! Скоріше за прапорці!
І щасливий я чую позаду
Приголомшені крики людців.

Рвусь із сил – і тріщать сухожилля,
Не таке сьогодні сміливця:
Обложили мене, обложили –
Та лишились ні з чим мисливці!

Йде полювання на вовків, йде полювання, –
На хижаків: щенят й досвідчених самців!
Людські й собачі лайки до блювання,
Кров на снігу, криваві плями прапорців.
Ніна Качеровська2018