|
Рвусь із сил, аж тріщать сухожилля, Та сьогодні, як тої пори: Обложили мене, обложили, Гонять весело на номери! З-за ялин клопочуть двостволки – Там мисливці прикриті тінню, – На снігу вже підстрелено вовка, Котрий став живою мішенню. Йде полювання на вовків, йде полювання, – На хижаків: щенят й досвідчених самців! Людські й собачі лайки до блювання, Кров на снігу, криваві плями прапорців. Не на рівних-бо грають з вовками Єгери – і ні круть і ні верть, – Волю в рамки із прапорцями, Б’ють упевнено, так, щоб на смерть. Не може вовк усупереч традицій, – Либонь, в дитинстві ми, сліпі ссавці, – Вовчата, що смоктали цицю у вовчиці, Всмоктали те, що зась за прапорці! Йде полювання на вовків, йде полювання, – На хижаків: щенят й досвідчених самців! Людські й собачі лайки до блювання, Кров на снігу, криваві плями прапорців. Ноги спритні, всьому навчимося. Ти, вожаче, скажи хоч одному, Чом на постріл слухняно мчимося І не пробуєм – повз заборону? Доля вовка давно передбачена. Вже й кінчається нитка життя – Той, для кого я був призначений, Усміхнувся – й націлив ствола. Йде полювання на вовків, йде полювання, – На хижаків: щенят й досвідчених самців! Людські й собачі лайки до блювання, Кров на снігу, криваві плями прапорців. Непокора святіша за зраду – Жить! Скоріше за прапорці! І щасливий я чую позаду Приголомшені крики людців. Рвусь із сил – і тріщать сухожилля, Не таке сьогодні сміливця: Обложили мене, обложили – Та лишились ні з чим мисливці! Йде полювання на вовків, йде полювання, – На хижаків: щенят й досвідчених самців! Людські й собачі лайки до блювання, Кров на снігу, криваві плями прапорців.
|