|
На братських могилах не ставлять хрестів, І вдови на них не ридають. Для них хтось приносить букети квітів, І Вічний вогонь запалюють. Раніш тут здіймалась земля на диби, А нині – гранітні лиш плити. Долі персональної немає тут – В єдину усі долі злиті... У Вічнім вогні видиться: в спалахах танк, Палаючі російські хати. Смоленськ у вогні, і у вогні рейхстаг, Палаюче серце солдата. На братських могилах нема заплаканих вдів – Сюди ходять люди міцніші. На братських могилах не ставлять хрестів, Але ж хіба від цього легше.
|