|
Хто сказав: «Все згоріло дотла, Більше в землю не кидайте зерна!» Хто сказав, що померла Земля? Ні, вона на хвилинку завмерла. Не однять материнства в землі, Як не вибрати воду із моря. Хто сказав, що планета в золі? Ні, вона почорніла від горя. Наче шрами, траншеї лягли, І рови порожнечами зяють. Ці оголені нерви Землі Неземні наші муки приймають. Вона все-таки знов ожива – Не записуй її у каліки! Хто сказав, що Земля не співа, Що вона замовчала навіки? Ні, видзвонює кожний свій шанс, Із усіх своїх ран, із віддушин, Бо Земля – то є наша душа, І не витопчеш чоботом душу. Хто сказав, що планета в золі?! Ні, вона на хвилинку завмерла...
|