|
Хто сказав: «Все згоріло дотла, Більше в землю не кинеш насіння?» Хто сказав, що померла земля? Ні, не час ще «збирати каміння». Материнства не візьмеш в землі, Як не вичерпнеш воду із моря. Хто кричить, що спалили її? Ні, земля почорніла від горя. Мов розрізи, траншеї лягли, І воронки відкриті, мов рани. А оголені нерви землі Всіх страждань неземних ветерани. Вона винесе все, бо жива, Не записуйте землю в каліки. Хто сказав, що земля не співа, Що вона вже замовкла навіки?! Дзвоном стогін вона заглуша Із усіх своїх ран, із віддушин, Бо земля – це народу душа, Чобітьми ти не витопчеш душу. Хто сказав, що померла земля? Ні, не час ще «збирати каміння»...
|