Чому все не так? Наче все – як завжди:
Небеса голубі над тобою,
Той же ліс і повітря, той колір води,
Тільки – він не вернувся із бою.

І тепер не втямки, хто ж правдивіший з нас
В суперечках без сну і спокою.
А забракло його мені саме в той час,
Коли він не вернувся із бою.

Не до речі мовчав і не в такт він співав,
Говорив про щось інше зі мною,
Спати він не давав, на світанні вставав, –
Вчора ж він не вернувся із бою.

Порожнеча тепер – не про сказане річ:
Враз відчув я, що нас було двоє...
Це для мене – як вітром погашена піч,
Коли він не вернувся із бою.

Нині вирвалась, наче з полону, весна,
Помилково покликав його я:
«Залиши покурити!» – лиш тиша німа...
Не вернувся він вчора із бою.

Наші мертві нас не залишають в біді
І на чатах застигли убиті
Віддзеркалений ліс, наче небо в воді, –
І дерева у німбах блакиті.

Досить місця в землянці було для обох,
Спільний простір над головою...
Підступає і досі до горла клубок,
Наче я не вернувся із бою.
Ніна Качеровська2018