|
А я зростав, як дворова шпана – Співали, та любили випивати, – І не любили ми Сергія Фоміна За те, що зосереджений занадто. Ми сидимо раз у Сергія Фоміна – Бо зазвичай збиралися у нього, – І ось про те, що почалась війна, Сказав нам Молотов в відомій всім промові. У військкоматі так сказали: «Старина, Тобі броня, що надає завод Компресор!» Я ж бо відмовився, – Сергія Фоміна Від армії сховав отець професор. Кров ллю за тебе, рідна сторона, І все ж у серці не стихає завірюха: Кров ллю також і за Сергія Фоміна – А в нього навіть не свербить за вухом! Тепер мабуть він ходить по кинам – Там хроніка про нас перед сеансом, – Сюди би зараз нам Сергія Фоміна – Щоб він побув на фронті поруч з Гансом! ...Але нарешті закінчилася війна – Її ми скинули, як надважку обузу, – Ось зустрічаю я Сергія Фоміна – А він Герой Радянського Союзу...
|