|
Ситий по горло, по вінця повен Навіть пісень не хочу співати, Лягти б на дно, як підводний човен, Щоб не могли запеленгувати! Друг подавав горілку у склянці: Друг говорив: це все не вартує, З Віркою друг познайомив «по п’янці»: Вірка поможе, горілка врятує. Не помогли ні горілка, ні Вірка: З пиття – похмілля, а з Вірки – що взяти? Мені б, як підводці, на дно залягти І позивних не передавати!.. Ситий по горло я, вже не голодний – Ох, як набридло співати і грати, – Лягти би на дно, як човен підводний, Щоби не могли запеленгувати!
|