|
Ситий по горло, вчора й сьогодні. Навіть пісні набридло співати. Лягти б на дно, мов човен підводний, Якого не запеленгувати. Друг подавав горілку у склянці, Він говорив, що усе пронесе. З Віркою друг познайомив по п’янці – Вона – допоможе, горілка – спасе. Та ні горілка, ні Вірка не годні, Ранком – похмілля, а з Вірки – що взяти? На дно б лягти, мов човен підводний, Щоб не змогли запеленгувати. Ситий по горло, я ситий по глотку. Набридло усе: грати й співати! Лягти б на дно, мов човен підводний, І позивні – не подавати!
|