|
Навіщо нам сюжет, де є інтрига? Ми знаєм все! А зайве – примхи й блаж... Найкраща безумовно в світі книга – То рідний кодекс кримінальний наш! В той час, коли не їсться чи не спиться, Чи, на похмілля, як нема лиця, – Відкрию я на будь-якій сторінці – Й не можу кинуть, плужу до кінця. Я не повчав друзяк, та знаю те я: Стаття «Розбій» i, як ти не крути, Усім: і християнам, й іудеям – Не нижче трьох, не вище десяти. Вчитайтеся в оці рядки глибокі, – Що нам романи всіх часів й країн! В них все: бараки, довжиною в строки, Скандали, бійки, кримінал руїн. Мені ця книжка вивертає душу – Бо зряче бачу долю там чиюсь! Й радію, коли світить строк – не дуже: Це означає, що щастить комусь... І серце в грудях б’є набатом гучно, Коли почну статтю свою читать, І кров колотить голосно та грючно, Як ті менти, що будуть пакувать!
|